Летить шахед, шукає ціль,
Сирена виє, огортає втома,
Я не тікаю, на дивані вдома,
Сиджу, вгамовуючи біль.
Болять мої і тіло, і душа,
Не знаю, виживу сьогодні,
Або ні, і заміняють ночі дні,
По черзі в небуття спішать,
А сонечко у полі за Дніпром,
Проснулось вже, але не гріє
Зовсім, надія з вірою жевріє,
І кругом, сіріє небо за вікном.
Я чую вибух, вилітає скло,
За озером пожежа, бачу дим,
І хоч без вікон замерзає дім,
Але йому сьогодні повезло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031497
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2025
автор: Влад Христофоров