"Гойдай!" "Гойдай!"
І мама гойдалку гойдає:
вперед- назад, вперед- назад,
а я захоплено гукаю:
"привіт- прощай, привіт- прощай... "
Мої улюблені качелі,
в селі- найкраща із принад,
я вже дорослий і малюю паралелі,
у пам'яті: вперед- назад, вперед- назад...
І спогади застигли пожиттєві-
це пам'ять зберігає звіт:
мов відео, болісно-миттєві,
коли життю я говорив:" Привіт!.."
І час реальністю на спогад ляже:
живи тепер, не поспішай,
привіт життю багато раз ти скажеш,
та лиш один сумний "Прощай!.."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031505
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2025
автор: Межа реальності