Гляньте, у сніжинках за вікном,
Розцяцьковані сріблистим ранки.
З хмари вирізає Добрий гном
І пускає дивні витинанки.
Сяє позитивом перший сніг,
Як сидіти дітлахам удома?
Витинанки сиплються до ніг,
Казкою довірливого гнома.
Пензлик у руках вогнем горить,
Оживають з ним картини віхол.
Білі квіти падають згори,
Гном чаклує зиму... Тихо... тихо....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2025
автор: Білоозерянська Чайка