Війна у нас іще трива
І в грудях серце розрива
Все на дрібнісінькі шматки,
Немов голоднії вовки
У лісі здобич. І душа
Неспокою не полиша.
Її він ріже більше, ніж
В цім світі найгостріший ніж,
Без крапелини співчуття
До неї, до мого життя,
Яке в мені вогнем горить
Усяку неповторну мить.
Дали початок цій війні
Ті вороги, що ночі й дні
Усі її ведуть у нас.
Украй важкий цей темний час,
Та ворогам не здаємось.
Щосили з ними ми б’ємось,
Боронячи свій рідний край,
Який кохаємо ми вкрай.
Адже один лиш він у нас.
Війна іде, та мирний час
Настане в нашому краю.
І житимемо, як в раю,
Усі ми з вами все життя,
Адже війна без вороття
Мине. Її не буде ввік,
А буде світлий мир лиш вік
Весь. Житимемо з вами ми
Всі в нім щасливими людьми.
Євген Ковальчук, 20. 03. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2025
автор: Євген Ковальчук