Супроти гіркоти часів сумних,
Як вад моїх захочеш відшукати,
Й любов твоя дістане меж земних -
Я в тім тобі не буду дорікати.
Супроти гіркоти часів сумних,
Як не захочеш навіть привітати
Тим сонцем, що горить в очах твоїх -
Я і тоді не стану сумувати.
Супроти гіркоти сумних часів
Залишусь в межах власної пустині,
Рукою присягаюся без слів,
Що визнаЮ права твої віднині -
Покинути мене ти маєш право,
Оскаржувати це - нема підстави...
14.07.2022
© Тетяна Даніленко
Ілюстрація - картина Едуарда Мане "В оранжереї", 1879
Against that time, if ever that time come,
When I shall see thee frown on my defects,
When as thy love hath cast his utmost sum,
Called to that audit by advis’d respects;
Against that time when thou shalt strangely pass,
And scarcely greet me with that sun, thine eye,
When love, converted from the thing it was,
Shall reasons find of settled gravity;
Against that time do I ensconce me here,
Within the knowledge of mine own desert,
And this my hand, against my self uprear,
To guard the lawful reasons on thy part:
To leave poor me thou hast the strength of laws,
Since why to love I can allege no cause.
William Shakespeare
Переклади Віктора Марача і Олександра Виженка:
На чорний день – якщо колись він буде –
Коли засудиш вади всі мої,
Коли любов твоя мою забуде,
Прибутки й трати зваживши свої; –
На чорний день – коли ти пройдеш мимо,
Відвівши погляд сонцесяйний вбік,
Коли любов десь дінеться незримо,
В байдужий спокій втілившись навік; –
На чорний день той лиш одне врятує
Мене – зізнання у своїй вині;
Хай піднята рука відсалютує,
Що на твоїй законність стороні.
Мене залишить безліч є підстав,
То ж на любов твою не маю прав.
Віктор Марач
Невже діждусь (яка болюча думка!),
Коли черствим зі мною станеш ти
І нашим давнім райдужним стосункам
Захочеш раптом риску підвести?
Чи буде мить, коли, мов перехожий,
Два ока-сонця, стрівши, одведеш
І тим на мряку зміниш день погожий,
А серце як кинджалом обпечеш?
До того дня я мушу дух зміцнити,
Щоб вибір твій, (фатальний і сумний)
Міг виправдати, зваживши прожите,
Й уклін тобі зробити доземний. За
І так тобі скажу вже без зітхання:
«Душа не має влади над коханням».
Олександр Виженко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031527
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2025
автор: Тетяна Даніленко