Розлуче мій, моє рідне село,
У горах синіх яскраво цвітеш.
Даруєш свою любов і тепло,
До рідного дому нас ти зовеш.
У тобі сяє небесна блакить,
Сині гори чарують красою.
А гірська тиша усіх полонить,
Яка заховалась під вербою.
Прудко дзеркальні води біжать,
Мрії в далекі світи несуть.
А рідні бойки нас веселять
І свої хороводи ведуть.
Полонить всіх розлуцька краса
І піснеспів птахів у полях.
Обіймають гори небеса
І прокладають до села шлях.
© Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031560
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2025
автор: Віктор Варварич