Нещодавно дізналася, що Аральське море
майже все висохло.
Я бачила фото - невеличка крайка води і море піску.
І мені воно нагадало дещо.
Із чого зникло життя.
Нема нічого, крім назви, слова.
Крім спогадів, які за сімома замками - печатями, за колючим дротом, по якому біжить електричний струм: не підходь - уб'є.
Оголене сухе дно.
Пустеля.
А було - море!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031610
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2025
автор: Мирослава Жар