Олег Коцарев. Поле становится подсолнуховым

по-разному  ветер  по-разному
раскладывает  группы  мелодий  в  небе
вот  voilà  –  лес  ближнее  поле  и  спонтанный  музей  дачного  поселка
залегли  в  тень  от  нескольких  суровых  туч
а  поле  что  уже  третий  год
не  засевается  подсолнухом
на  их  тусклом  фоне  вспыхивает  в  прожекторе  солнечном
и  снова  становится  подсолнуховым

на  всём  ветер  на  всём
так  хорошо  ерошит  волосы
в  том  числе  и  на  замалчиваемом  в  том  числе  и  на  притворном

какими  станем
когда  дойдем  до  поля  подсолнухового
с  рюкзаками  смешными  и  страшными?

берегись  поле
мы  грума  на  поводке  ведём  –  тучу
что  снова  тебя  лишит  подсолнуховости

то  есть  конечно  делаем  вид  что  ведём
как  и  во  многие  мгновения  делаем  вид
и  оглядываясь  назад
видим  что  эти  мгновения  –  не  самые  худшие
а  некоторые  даже  идеальные
и  оглядываясь  назад
ощущаем  как  наши  волосы
настойчиво  ветер  ерошит

13.08.2024

(Перевод  с  украинского)

ПОЛЕ  СТАЄ  СОНЯШНИКОВИМ

по-різному  вітер  по-різному
розкладає  групи  мелодій  у  небі
ось  voilà  —  ліс  ближнє  поле  і  спонтанний  музей  дачного  селища
лягли  в  тінь  кількох  суворих  хмар
а  поле  що  вже  третій  рік
не  засівається  соняшником
на  їхньому  тьмяному  тлі  спалахує  у  прожекторі  сонячному
й  знов  стає  соняшниковим

на  всьому  вітер  на  всьому
так  добре  куйовдить  коси
зокрема  і  на  замовчуваному  зокрема  на  вдаваному

якими  станемо  ми
коли  дійдемо  поля  соняшникового
з  рюкзаками  смішними  й  страшними?

стережися  поле
ми  ґрума  на  повідку  ведемо  —  хмару
що  знову  позбавить  тебе  соняшниковості

тобто  звичайно  робимо  вигляд  що  ведемо
як  і  в  численні  миті  робимо  вигляд
і  назад  озираючись
бачимо  що  ті  миті  —  не  найгірші
а  деякі  й  ідеальні
і  назад  озираючись
чуємо  як  коси  наші
наполегливо  вітер  куйовдить

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031616
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 26.01.2025
автор: Станислав Бельский