***

Я  вже  вкотре  питаю  у  себе,
Кожен  раз  думаю  лиш  про  одне…
Може,  так  комусь  того  треба…
Може  для  когось  це  було  головне…
Знову  вкотре  думки  проминають,  
А  чому  почалась  ця  дика  війна?  
Чому  в  нас,  у  людей  не  питають?  
Невже  нам  потрібна  вона?  
Батька  діти  виглядають  з  вікна,
Чоловіка  дружина  чекає  з  полону.
Так  багато  сімей  розлучила  війна,
Тисячі  матерів  ждуть  синів  додому.
Хто  ж  зупинить  цю  кляту  війну?
Коли  ж  нас  перестануть  вбивати?  
Чи  не  раз  в  цю  хвилину  важку  
Зустрічала  загиблого  мати…
Скільки  болю  в  її  глибоких  очах…
Скільки  надіялась,  чекаючи  сина…
Занадто  коротким  був  його  шлях,
Занадто  швидко  її  син  загинув.  
Поруч  більше  не  буде  його,
Більше  ніколи  не  обійме  за  плечі…
І  лиш  чорна  хустина  вкриває  чоло…
Він  назавжди  Герой  у  матусинім  серці.
01.02.2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031627
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2025
автор: SimPly Girl***