Здрастуй, здрастуй, печаль!.. Проходь, моя подруго давня.
Не забула про тебе. Гадала, авжеж, ти прийдеш.
Все здавалось мені, зустріч наша була не остання.
Я чекала тебе. Ось і ти завітала усе ж.
Бач, я досі одна. Не присвячую душу нікому,
Бо боюся утратити знову. Від нього пішла.
Він далеко. І там він існує в усьому.
Бачиш, серце порожнє. Для тебе його берегла.
Я для нього – лиш та, що життя одібрала хвилину.
Він забуде мене – і обличчя, і навіть ім’я;
Якщо ж зникне для мене, то тихою тінню загину.
А поки що, печале, я бранка покірна твоя...
автор: Анно Доміні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2025
автор: Под Сукно