Здавалося би, це святковий день
в знайомій гавані, на рідному причалі,
в якому ані смутку, ні печалі,
Дніпро реве і звично ЛЕП гуде,
дощами чисто вмилося повітря
і оновилась сонячна палітра,
та бач, тривога причаїлась десь.
Ну як тривога… – торсне де-не-де,
й з журбою радість, як сказав Олесь.
Прощатися нелегко з Вами нам,
тому, ваги надаючи словам,
за роки праці дякуєм від серця.
Нехай же доля щедро посміхнеться
й проляже путь у радості нова.
За добру вдачу і надійні руки,
поради, настанови і науки
ми дякуємо, дякуємо Вам,
віддаємо пошану і належне!
А пенсія…
Ну не лежати ж лежнем!
Тож оберіть найкращу з перспектив –
Ви вчули вже знайомий лейтмотив? –
вертайтеся у рідний колектив!
2021
(написано на прохання колеги)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031645
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2025
автор: Єлена Дорофієвська