Ми відчуваємо джунглі.

Патріотизм  вабить,  надихає,
Влучно  стріляє  й  убиває.
Сила  слова,  ідеологія,
Постріл  в    реальність.

Буде  так,  прокляття  здійснюються.
То  не  безсмислиця,  це  штик,  що  продавить  серця.
Лиш  дикий  світ  побачать  очі.
Заборона  на  думку,

Рик  левів,  відчуваємо  джунглі.
 Кожен  наш  крок,  як  грім  на  вулиці.
Земля  плаче  від  горя,  немає  часу  на  роздуми.  
Зводим  стіну.  

Тримайся  міцніше,  ми  вирвемося  на  волю,
За  ілюзорну  стіну.
Воля  в  дирці  від  бублика,
Немає  її  й  не  було,
Правило  й  править  віками  лиш  зло.

Гори  високі,  річки  повноводні.  
Вночі  зорі  дивляться,  як  ми  спимо.
Тримайтесь  міцніше,  ми  вирвемося,
Цей  дикий  світ  зник  давно.
Гори  піднімаються,  гори  падають.
Вічний  танець  на  вітрах  сум'яття.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2025
автор: oreol