Я думав, що трясе тебе на нервах.
У тебе спокій. Бою ще немає.
Немов у школі така жадана перерва
Немов урок, і хтось дзвінка чекає
Чому раніше ми такі суворі,
І розкидаємо на щось дрібне хвилини,
Немов живемо у вузькому коридорі
Та ж мало часу є і так в людини
Я думав, скажеш щось таке важливе.
Я думав, ти спішитимеш сказати.
А ти все жарти. Щось принишкли ниви.
І як дерева на них втомлені солдати.
Увесь в болоті. Жінка що б сказала.
Порвав весь одяг. Скажуть скнара.
І знову курю. Важко так кидалось.
Ну що ж, життя так склалось.
Чому раніше ми такі суворі,
І роздаємо на дрібне хвилини,
Немов живемо у вузькому коридорі
Та ж мало часу є і так в людини
[i]Музичний супровід з допомогою ШІ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2025
автор: Дружня рука