Вечірнє небо. Зорі, мов магніт...
Мій березень уклав коштовну мапу.
Ідемо вдвох промінням верховіть,
за обрієм із сонцем розмовляти.
Із-за межі прозорим бачу світ,
коли душа, мов птаха на долоні.
За пазуху сховай, зігрій її...
Хай сяйво зір проллється на осонні.
27.01.2025р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031687
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2025
автор: Іванюк Ірина