Солодкі сни маніжили щоночі,
Всміхались очі радісно жіночі,
Ота краса бурштинова все гріла,
Торкалась локонів моїх і тіла.
І знову в казці, що була недавно
Та насолода вабила так рання,
Я завмерала від блаженства й волі,
Які ж хвилини ті були чудові.
Світило сонце, дихала природа
І обіймала тихо прохолода,
У літній час - та це ж найкраще диво,
Дощ моросив... І я така щаслива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик