* * *
Як важко чайка ця летить,
поглянь - недосконалі крила,
в напрузі шия кожну мить...
Які принизливі зусилля,
щоб їжі крихти підхопить,
себе не втративши у хвилях...
Та як вмістити, що і в злидня
поновлять очі і чоло,
опèрене дадуть крило
подачок замість і лахміття,
і він у горнєму повітрі
життя "станцює" набілò...
© Тетяна Даніленко
11-14. 02. 2024
Ілюстрація - картина Мікалоюса Чюрльоніса "Рай", 1909
* * *
Взгляни, как чайке труден лёт —
ее несовершенны крылья,
как напряженно шею гнет,
как унизительны усилья
себя в волну не уронить,
срывая с пены крохи пищи…
Но как вместить, что каждый нищий
получит очи, и чело,
и оперённое крыло
взамен лохмотьев и медяшек,
и в горнем воздухе запляшет
без репетиций, набело…
Людмила Улицкая
1996
Вірш Людмили Улицької з роману "Медея і її дети"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031720
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2025
автор: Тетяна Даніленко