Настане та прекрасна мить,
Коли війна мине умить,
В минулеє, у небуття
Уже на цілеє буття
Пішовши. Мир тоді прийде́
І вже ніколи не піде́.
Він прийде в наш коханий край,
Війні всій цій поклавши край.
Ми будемо у ньому жить
І більш не будемо тужить
Ніскілечки, а лиш радіть
Ми будемо. Мов сонце, гріть
Ласкаво буде мир всіх нас,
Допоки протікати час
Наш буде так, немов ріка.
Із миром доленька така
Прекрасна буде. Будем ми
Жить вік щасливими людьми,
Мов у Господньому раю,
Але у рідному краю,
Який у нас лише один.
Вона – дочка його, я – син.
Ми разом всі – одна сім’я.
У неньки нашої ім’я –
Це Україна, що повік
В житті не йшла війною. Вік
Сама лиш жертвою була,
Як нині, бо війна прийшла,
Але мине вона навік.
Настане мир, що буде вік.
Євген Ковальчук, 22. 03. 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2025
автор: Євген Ковальчук