[b][color="#071f8c"]У забите вкрай село депутат приїхав…
Стільки років не було, а тут – така втіха.
Всі зібрались, як один, славні хлібороби.
Депутат – поважний чин, для села щось зробить.
Говорив він для людей дві години майже.
Клявся – зроблю я усе, що громада скаже.
Підіймав на зборах цих самі різні теми.
-Старосто, тепер кажіть, які є проблеми?
Староста спереду став…в хвилюванні дикім
- Є у нас проблеми, дві!! Й обидві великі.
Перша: нам би тут медпункт, бо хворіють люди
Депутат утішив люд, що медпункт тут буде.
Відійшов на метрів п`ять, з кимось вів розмову
Повернувся до людей – «Все, сказав, готово!
Мій дзвінок був у мінздрав, розмовляв з Міністром
Буде ще й стаціонар - врівень з кращим містом….
Аплодує все село і гукає «Браво»!!!
Як же втішно від розмов з депутатом бравим.
Він від радості роздув, як два міхи, щоки,
-То… яке там ще питання, вирішу в два кроки!
Чомусь староста притих, мабуть втратив віру,
Депутат уже збрехав землякам допіру.
-Дозвонились як Міністру, лиш Всевишній знає,
В нас мобільного зв»язку, як в людей, немає.
Аплодує вам народ та спіч ваш брехливий,
Це проблема номер два, нам зв»язок важливий!
Як в обіцянках своїх ви не дали лишку,
То чекаємо МЕДПУНКТ і МОБІЛЬНУ ВИШКУ!!![/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031869
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2025
автор: Любов Іванова