Знов сьогодні заплакане небо,
клубки туманів по землі.
Краплі на голих кущах, деревах
великі, сірі і брудні...
Думи мої, мов коні крилаті,
все снують, по колу біжать -
ворог землю шматує проклятий,
і міста, і села горять...
Земля рідна в димовій завісі,
у ранах кривавих, тяжких...
Давно і звірів не видно в лісі,
теж страждань зазнали лихих.
Вже давно і птахи не співають.
Тут ідуть жорстокі бої,
Україну-Матір захищають,
життя віддаючи свої...
Віримо, зійде сонце над нами,
позолотить промінням все!
Білий голуб в небі над полями
нам звістку про мир принесе!
30.01.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2025
автор: Zoja