Знесеться слово вище від ножа.
Знесеться сила вище від безглуздя.
Де йде межа, де тріскає межа,
там пирскає над прірвою мотуззя.
І голі блазні сходять з-під застав,
і голизна їх, наче темна тризна,
де вже нема неявлених вистав,
а лиш кривава, змучена вітчизна.
Де сотні круків небо розпрягли
і сотні ярм упало над ярами,
аби на завтра вістрями хули
за край межі ударило громами.
Аби назавтра стяги вознеслись
і шибениць не можна зрахувати
для тих, що сили волі відреклись
і подались у згиджені пилати.
Таке життя, ілюзія, межа...
Такі меди і знуджені гіркоти,
де слово мітить дужче від ножа,
являє - хто ти!
15.01.25 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2025
автор: Леся Геник