Хмаринки пливуть, як пушинки,
Та бачиться в кожній на диво,
Незвичні від казки уривки,
Любуюся довго, мрійливо.
Неначе мене підхопили,
Й блакиттю полинула далі,
Блаженно сприймаються миті,
Хоч знаю, вдаюся омані.
В оцій невагомості ніби,
Швиденько забувши про землю,
Лечу, як легенька пір’їнка,
Мелодію чую душевну.
Враз миттю, немов стрепенуся,
І пташкою пурхну додому,
Залишиться мандрів відлуння,
Фантазії треба свободу…
Музична композиція створена за допомогою ШІ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031937
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2025
автор: liza Bird