[i]« Світ не без недоліків,
як і люди не без вад...»[/i]
Презумпція
***
А ватна монополія у владі,
аби урятувати фаберже,
то на заваді
у верховній зраді
об’єднує опе й опезеже.
***
А воїну однакова дорога
і на війну, і в уряд із війни,
і руки в ноги,
і бика за роги...
жертовності його нема ціни.
***
А поки є московія без меж,
ніде не буде спокою ніколи
і миру теж
не буде, та усе ж
це не біда, що ходимо до школи.
***
А в марафоні інфо-вар’єте
живі мішені кулями лякають,
та – думай... те, –
[i]хіба ні се, ні те,
але своє нізащо убивають?
[/i]
***
А поки зе перемагає пу
і армії нема чого робити,
то і юрму тупу
на цю тропу
обом уже нелегко заманити.
***
А на війні одна нечиста сила,
яка собою заміняє всіх,
міняє шило
не лише на мило,
а неугодних профі – на своїх.
[b][i]Епілог[/i][/b]
А де ще є герої, там і Крути,
і поки в цьому є сакральна суть,
винищуються кращі, та мабуть
ще має бути,
що найдуться брути,
які усюди наволоч знесуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.01.2025
автор: I.Teрен