Мене любов накрила

Дощить..
Із  неба  знов  краплинки
Промокла  вся  до  нитки

О-го-го

А-а-а
а-а-а  
Небеса

Небеса

А-а-а!
а-а-а  !

Думок  настирний  гомін...
Набігли,  ніби  дощик,

І  знов  весняна  злива,
мене  всю  оголила..

Дощем  усю  залило,
Сміюсь
В  цю  мить
Щаслива.

Прощають,  хочуть,  плоті,
Всього  буває...  водить.

Забути  б,  досить  смутку,
Проте...  пилинка  мутить

Чому  ж  мене  він  мучить?
 Пилинка  воду  мутить.

Зов  плоті,  гомін  тіла...
І  знову,  знову  злива..
До  ниточки  залило..


Зима  ще  у  природі,
Я  вся  уже  навзводі..
Весняний  вітерець..
Й  біжу...
Біжу  вже  навпростець

мені  б  кудись  втекти
не  відпускаєш  ..ти

Дощить..

Із  неба  злива

Мене  любов  накрила
Мене  любов  накрила

О-го-го

А-а-а
а-а-а  
Небеса

Небеса

А-а-а!
а-а-а  !

Я  хочу  літати..
Я  можу  літати..

А-а-а!
а-а-а  !

Розкину  руки  над  головою,  над  головою.
Розкину  руки  широко
Крила  любові
Крила  любові.

О-го-го

А-а-а
а-а-а  
Небеса

Небеса...

[b]Рашизм  то  не  фашизм,  то  бандитизм  кгбшного  розливу.[/b]

За  що  воюють?
За  волю?
Правду?
Чи  свободу?

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LEQn6PzpFlk[/youtube]

Війна  іде  лиш  за  ресурс.
Чому  ж  ми  цього  не  відчули?
Бо  нас  давно  уже  роззули.

Ще  в  девяностих  нас  надули,
Нас  кинули  вони  давно.
Перемога  це  руйнівництво
ілюзій,  не  бути  пішаками  в  грі.

Маніпуляція,  контроль,
терор.
Війна  показує  усе.
Хто  є,  що  є.
Хто  тут  краде.
Хто  відкупні  й  за  що  дає.
Платим  за  все,  за  все.

У  кого  буде?
В  кого  є?
І  що  в  країні  цій  твоє?

Завод,  ставок?
Шахта,  маєток?
Ой,  мило,  любо  як  ми  жили.
В  обору  нас  вони  ж  закрили,
До  рук  вони  ж  все  загребли.

Чиї  тут  шахти?
Хто  тут  ти?
Цю  лямку  з  року  в  рік  тягни.

Чиї  ресурси  та  земля?
У  тебе  й  паю  вже  ж  нема.
А  був  у  тебе  хіба  пай?
Хто  керував  -  до  рук  завод  і  храм  прибрав,
усе  продав  і  зруйнував,

А  ти  на  них  лише  пахав.
Послухай  їх,  як  все  цинічно.
Все  ж  розвертається  трагічно.
Ресурси  знов  до  рук  гребуть.

А  люди?
Невже  їх  нові  біди  ждуть.
Землю  ж  забрали  й  продають.
Вивозять  все,  розпродають.

Чого  цікаво  люди  ждуть?
Що  їм  пани  все  повернуть?
Ресурс  кацапи  віддадуть?
Чи  олігархи  повернуть

Усе  накрадене  народу.
І  ви    ще  вірите  в  свободу.
Хто  владу  має  -  той  й  гребе.
І  за  ресурс  війна  іде.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-PDRDb_Ayqc[/youtube]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031994
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2025
автор: oreol