Наповнює серце сніг лютого - злива,
Душа від страждань очманіла, вразлива.
З-за обрію краплі лютують, химери, потвори,
Слова посивіли, і вплітаються в твори.
Скалічено людство, закони - примари,
В'язниця - війна, із крові всі хмари,
Кордони закрили бездушні примати...
Стріляйте в мішені вірші автомати.
Двобій правди й кривди, та попри цензури,
Без жовтої преси, літератури...
Навіщо країні олігархи, тирани?!
Людожерам в'язниці потрібні барани.
Податки все вище, лютують потвори,
Тариф на життя? Програми підкори...
Наповнюють душі в вишиванках майдани,
Чманіє земля, голосить,- знімайте кайдани!
Країна - ресурс. Де нелюди, люди?!
Всивіла земля, невже люди потвори?
Закляття? Всі лицеміри, продажні Іуди?!
Зламають паркани вогні, що не знають підкори...
Громада - багаття, безкінечна свобода,
Домовитись можна, і з Богом, і з чортом...
Не скінчаться війни, де лютує незгода
За круглим столом з серебра, дискомфорту.
#2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032004
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2025
автор: Каа3003