Як серпень сонцю градус підкрутив
І вдосталь соку яблукам налив –
Так, що їх важко стало вже тримати
Гілкам і почали вони скидати
Плоди на землю (рятувались так!),
Зібрав свою родину пан їжак.
Сказав: «Пора нам яблука зривати
Й у норах під землею їх ховати,
Щоб мати плід, як осінь змінить літо,
Міцними бути і радіти світу!»
Родина батька слухала уважно.
Найстарший син сказав, піднявшись важно:
- Плоди зірвемо ми! Яка гризота?
І закипіла у саду робота.
Члени родини дружно працювали.
До кошика плоди червоні клали.
Як не було куди вже їх запхати,
Пішли у нори яблука ховати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032010
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)