Зніміть…

зніміть  з  мене  броню  призовіть  в  покалічене  військо
де  солдатів  із  люду  вбивають  зелені  кати
де  немає  навчань  де  усе  розкрадається  дійсно
я  з  останньою  радістю  згоден  назустріч  піти

не  поставлю  на  жодній  із  їхніх  дурилок  свій  підпис
і  відразу  скажу  що  ненавиджу  нинішнє  вщерть
хай  пристрелять  на  місці  чи  шлють  до  тюрми  мене  звідси
ну  а  тільки  хтось  руку  простягне  знайде  свою  смерть

натренованим  рухом  скручу  усе  тіло  на  спину
вирву  очі  спочатку  а  потім  запхну  їх  у  рот
щоб  не  борсався  надто  у  пах  два  удари  закину
і  зламаю  кадик  чую  станеться  все  це  от-от

***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2025
автор: Щєпкін Сергій