Згадалося щойно про дружбу,
Про щиру, надійну і вірну,
Оту, що зігріє у смутку,
І щастю поможе розквітнуть.
З роками збагнути недовго,
Життя, підказало порою,
Хто вірний є друг, а хто просто,
Уміє сказати промову.
Просіються друзі крізь сито,
І підуть по іншій дорозі,
Та справжніх, напевно це прикро,
Їх мало залишиться, згодні?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032114
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2025
автор: liza Bird