неначе місиво в донській багнюці
поросле туго у таємній мережі
де щорс зламає кригу в думці
і фаршем протаранить береги
зламавши крик психоделічно
у давнім затишку країв-оберегів
шмига й бовтається немов зловіще
шука пригод у дайвінгу лавин
затьмарить дим суцільно-дико
і вдарить струмом в купола
ледь шум манірний дивиться двулико
збиває з ніг то тут то там
здригається в шаленстві мережа
у пошуках сервісного того атланту
неначе в морі запікається баржа
і всюди лине вітер з поспіху таланту
неначе корабель в донській межі
затуркано візьме та й скине думку
що щоглу вимирає риба в мережі
і фарш ударить вслід тому дарунку
кульгаво просить солод-дзвін
в постійній хроніці того обійстя
і крик донський багріє в грім
в нашестя й залишків обіймів листя
неначе місиво в купськім болоті
де очеретом тліє тьмяна мережа
де щорс зламає кригу в позолоті
і фарш таранить берег мов дива
11.02.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032203
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2025
автор: Мирослав Екман-Кременецький