[b]Ніна Діденко[/b]
[i][b]«Мелодії життя»[/b][/i]
[i]Поезія та пісні[/i]
[u]Комунальне видавництво «Лубни» [/u]
Лубни, 2024
Об’єм – 198 стор.
Формат, мм - 140х200 мм
Наклад – 200 прим.
Маю вже другу збірку поезій київської поетеси Ніни Діденко – «Мелодії життя». Книга добротно видана, в твердій палітурці, гарно оформлена, має велику кількість кольорових світлин. Літературний та художньо-технічний редактор Олександр Печора, коректори Наталя Данилюк та Лідія Скрипка - чудова творча бригада (своєрідний знак якості), що допомогла вийти в світ вже не одній українській книжці. Переднє слово захоплено написав поет, заслужений діяч мистецтв Михайло Шевченко.
В книжці декілька розділів з промовистими назвами – «Паростки любові», «Від весни до весни», «Музика любові». Четвертим розділом можна вважати фотоальбом зі світлинами, і я почну з нього.
-х-х -,
Роздивлятися цей своєрідний сімейний альбом буде цікаво не лише друзям, знайомим і близьким авторки. На мій погляд, фотографії значно підсилюють художню та почуттєву цінність книги. Світлини з рідними, друзями, творчими однодумцями в різні періоди життя, в розмаїтих локаціях (особливо, з часом) допомагатимуть читачу краще уявити емоційний та історичний контекст поезії. Вони не тільки викликатимуть ностальгію, спалахи пам’яті, а ще й пояснюватимуть переживання поетеси. Фото можуть підтвердити реальність деяких соціальних і особистих подій, спогадів, мандрівок, що описуються у віршах. Наприклад, парижська світлина Ніни Діденко проілюструє вірш «Вишиванка в Парижі», фото з коханим чоловіком – вірші любовної лірики, фотографії на природі – пейзажну і патріотичну лірику, групові знімки з різних творчих заходів і зустрічей засвідчать присутність авторки в українському поетичному світі. Світлини авторки в збірці додають індивідуальності її поезії та дозволяють читачеві краще зрозуміти її як людину, а не лише як поета, сприяють зміцненню зв’язку між автором і читачем.
-х-х -
Третій розділ збірки Ніни Діденко «Мелодії життя» має теж співочу назву - «Музика любові», бо в ньому містяться вірші, які стали піснями. Під назвою пісні вказано імена авторів музики, виконавців, а також посилання на музичний кліп пісні в відеохостингу «YouTube». Треба нагадати, що пісенна поезія має важливі особливості, які відрізняють її від звичайних віршів, що не призначені для співу. Окрім суто технічних ознак (чіткий, повторюваний ритм, який легко лягає на музику, прості, лаконічні рядки, без надмірно складних синтаксичних конструкцій, які могли б ускладнити виконання), пісенні тексти мають бути ще й емоційно виразними. Вірші Ніни Михайлівни милозвучні (евфонічні), не містять складних, або важких для вимови поєднань слів, (що можуть погіршити співацьке виконання). Почуття та думки передаються простою, зрозумілою мовою, (що дозволяє слухачеві легко сприймати зміст). Образність її поезії жива і водночас не настільки складна, щоб заважати сприйняттю під час виконання. Пісні мають чіткий сюжетний розвиток, що допомагає утримувати увагу слухача. Для приспіву завжди легко можна виокремити строфу з вираженим кульмінаційним моментом або емоційним акцентом. Тому то і звертаються часто композитори і виконавці до віршів поетеси. Це такі знані імена - Олена Білоконь, Світлана Мирвода, Леонід Нечипорук, Тетяна Мирошниченко, Олександр Горбатко, Юрій Задорожний, Юрій Кандиба, Людмила Дорожкіна, Анна-Марія Миронова, Олександр Василенко, Анатолій Крутько, О.Бойко.
-х-х -
Навіть в мене в спільному з пісняркою творчому доробку є десяток пісень. Візьму для детального розгляду лише два вірша Ніни Діденко, які мені припали до душі, і на які я написав музику.
«Трояндовий цвіт» (156 стор. в збірці)
[i]Зірву я трояндовий цвіт,
Встелю пелюстками стежину.
В любові безмежної світ
Тебе запрошу на гостину.
Ти легко цей шлях віднайдеш.
Ніхто ж бо його не стоптав.
Якщо заблукаєш — гукнеш,
Назустріч злечу, немов птах.
В обійми затиснеш міцні
І серце моє затріпоче.
А може це сниться мені?
Щось вітер на вухо шепоче.
На травах настояна ніч
П'янитиме ніжністю нас.
З коханням своїм віч-на-віч
Не буде підвладний нам час.
Гойдатиме небо зірки,
Їм місяць співа колискову.
А я пригорнусь й залюбки
Купатимусь в морі любові.[/i]
Цей вірш – гімн щирому, піднесеному коханню, яке ніби виходить за межі звичного часу та простору. Лірична героїня запрошує коханого в світ ніжності та пристрасті, де любов представлена як всеосяжна, майже казкова реальність. У творі простежується мотив гармонії людини з природою, де ніч, вітер, зірки та місяць стають свідками й учасниками цього почуття. Головна ідея ліричного твору – возвеличення кохання як сили, що долає будь-які перешкоди, виводить людину за межі буденності й занурює у світ безмежної ніжності та пристрасті. Поетеса легко і непомітно користується літературними художніми засобами.
[b]Метафори та уособлення:[/b]
- «[i]Зірву я трояндовий цвіт, встелю пелюстками стежину[/i]» – символізує готовність героїні присвятити себе коханню, створюючи для нього особливий шлях;
- «[i]Щось вітер на вухо шепоче[/i]» – вітер виступає як посередник між світом природи та почуттями героїні;
- «[i]Гойдатиме небо зірки, їм місяць співа колискову[/i]» – персоніфікація небесних світил створює атмосферу казковості й гармонії.
[b]Епітети:[/b]
- «[i]любові безмежної світ[/i]» – підкреслює всеохопність почуття;
- «[i]на травах настояна ніч[/i]» – передає чуттєвість і сприйняття ночі як особливого моменту єднання;
[b]Антитеза:[/b]
- «[i]А може це сниться мені?[/i]» – сумнів між реальністю й мрією підсилює ефект піднесеності й містичності кохання.
Цей вірш Ніни Діленко передає відчуття щасливого, окриленого кохання, яке існує поза межами часу. Через багатий поетичний образний ряд авторка створює чарівну атмосферу, в якій природа і почуття зливаються в єдину гармонійну симфонію. Вірш зачаровує своєю ніжністю, щирістю й відчуттям майже казкової любовної ідилії.
А ось вірш зовсім іншого жанру:
«Заспівай же ти пісню» (168 стор. в збірці)
[i]Заспівай же ти пісню про долю, козаче,
Про гірку, ту що в хаті на покуті плаче.
Про синів України полеглих в боях.
Журавлями у небо їх стелиться шлях.
Про село, де затишна над кручею хата,
За ворітьми терпляче жде стомлена мати.
Від обіймів якої милішає світ...
Як хотіла б вона живим сина зустріть!
Та пекучий той біль розтинає їй груди.
У скорботі німій до землі геть зігнута.
Скільки ж праведних мрій в її сина було!
Але куля ворожа спалила крило.
До могил тих синів, що у небо злетіли,
Ми червоні супліддя калини прихилим.
Їх потомки прийдешні не зможуть забуть,
Бо весною барвінком вони зацвітуть.[/i]
Цей вірш Ніни Діденко є зразком глибоко патріотичної та емоційно насиченої поезії, що звертається до теми війни, національної пам’яті та родинного болю. Він торкається серця читача своєю людяністю, трагічністю та символізмом. Поетеса майстерно використовує яскраві художні засоби, щоб передати біль втрати та велич подвигу. Символ журавлів, у яких "[i]у небо стелиться шлях[/i]", традиційно пов’язаний із образом загиблих воїнів, що знайшли свій спочинок, але залишаються у пам’яті народу. Вражає контрастність: "[i]від обіймів якої милішає світ[/i]" і "[i]куля ворожа спалила крило[/i]" – ці рядки демонструють, як ніжність та любов матері протистоять жорстокій реальності війни.
Також у вірші багато персоніфікацій: доля - "[i]та що в хаті на покуті плаче[/i]", "[i]пекучий той [b]біль[/b] розтинає їй груди[/i]", що надає тексту більшої експресії та робить його емоційно проникливим. Головна тема вірша – це втрата та скорбота, але водночас і пам’ять про героїв. Поетеса піднімає проблему жертовності українських воїнів, які віддали життя за Батьківщину. Образ матері, що чекає свого сина, є універсальним символом материнської любові та страждання. Важливим є мотив вшанування пам’яті: "червоні супліддя калини прихилим", могили "весною барвінком … зацвітуть" – ці рядки нагадують про живий зв’язок між поколіннями, про те, що загиблі продовжують жити у пам’яті народу. Вірш має плавний, розмірений ритм, що посилює його ліричну виразність. Поетичний розмір сприяє легкому сприйняттю, а рими створюють відчуття гармонії, попри трагічний зміст. Завдяки цьому вірш легко запам’ятовується, а його емоційний заряд залишається з читачем надовго. Цей вірш Ніни Діденко є сильним художнім твором, що передає трагедію війни через особисті почуття матері та образи природи. Поєднання ліризму, символізму та патріотичного пафосу робить його знаковим в творчості поетеси. Це твір, який не лише викликає емоції, а й нагадує про ціну, яку сплачує народ за свою свободу.
-х-х -
В віршах першого і другого розділів збірки поезій Ніни Діденко присутнє сердечне і проникливе відображення любові до всього за що чіпляється відкрита українська душа. Її вірші сповнені душевного тепла, патріотизму та поваги до національних традицій. Поетеса вміє передати свої почуття через образи природи, сімейного вогнища, історичних подій. Її вірші відгукуються у серцях читачів, адже торкаються тем, які є близькими кожному українцю. Мова поезій багата, наповнена народними символами й метафорами, що додає їм особливої мелодійності та ритмічності.
Особливим достоїнством всієї збірки «Мелодії життя» є зв’язок із національною пам’яттю. Поетеса не лише оспівує українські традиції, а й нагадує про важливі історичні моменти, акцентуючи увагу на необхідності збереження культурної спадщини. Ця складова надає її поезії особливого значення та актуальності в сучасних умовах. Збірка поезій Ніни Діденко є важливим внеском щирості, емоційної насиченості та відданості національним цінностям в скарбничку сучасної української народної поезії.
Ця книга знайде відгук у серцях багатьох і змусить замислитися над тим, що справді важливо в житті кожного українця. А ще може хтось з читачів захоче послухати, а то й заспівати якусь з пісень на слова Ніни Діденко.
-----------------------
* - «Мелодія – це думка, це рух, це душа музичного твору.» - афоризм, який приписують Жану Кокто.
31.01.2025
Віктор Ох
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032259
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2025
автор: Віктор Ох