Люди, люди, щастя миті,
Знайте, є на цьому світі:
Глянуть в небо, бачить оком
Зірку, хмарку десь високо,
Слухать пісню, що співає
Для душі нам дух природи,
В співах птаства, в шумних водах,
І в листках дерев у гаї.
І взаємно дати з себе
Кращу пісню, пісню мрії,
Що про ангелів і небо,
Щоб могло у такт надії
Щире серце завжди бити,
Й повноту життя прожити.
Мати юності хвилини,
Мати щастя дні довіку,
В грудях душу, що полине
В майбуття, у світ великий,
В край пригожості і волі –
Сном любові, прагнень, віри
Вірити, кохать без міри,
Бути любленим – без долі.
Люди, люди, щастя миті,
Знайте, є на цьому світі!
Narcyza Żmichowska
Pewność
Ludzie, ludzie, wy nie wiecie,
Że jest szczęście na tym świecie:
Patrzeć w niebo, gonić okiem
Za gwiazdeczką, za obłokiem,
Słuchać pieśni, którą śpiewa
Naszej duszy duch przyrody,
W głosie ptasząt, w dźwięku wody,
W szeleszczących listkach drzewa;
I nawzajem wysnuć z siebie
Pieśń piękniejszą, pieśń marzenia,
O aniołach i o niebie
I w szlachetne uderzenia
Wybić wszystkie serca bicia,
I żyć pełnią swego życia,
Mieć za sobą lat niewiele,
Mieć przed sobą szczęścia wieki,
W sobie duszę, która śmiele
Dąży w przyszłość, w kraj daleki,
W kraj z pięknością i swobodą -
Snem miłości, czucia, wiary
Kochać, wierzyć, czuć bez miary,
Być kochaną - umrzeć młodą -
Ludzie, ludzie, czyż nie wiecie,
Że to szczęście jest na świecie!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032261
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.02.2025
автор: Валерій Яковчук