Поетесі Тетяні Левицькій (сонет)

Молюся  Богу.  Поетичне  слово,
Написане  на  білих  сторінках,
Несе  добро  і  силу  загадкову,
Розвіюючи  безпросвітний  жах.

Безпосередня  щирість  -  це  основа
Та  головний  рефрен  в  палких  серцях.
Від  себе  додаю:  "Живи,  любове!
Не  загубися  у  гірких  сльозах!"

Ховаю  рухи  втомленого  ока...
Навколо  середовище  жорстоке
Завжди  готує  хибні  віражі.

Чекання  березневої  відлиги.
Лютневий  вечір.  Відкриваю  книгу.
Там  сяє  світоч  Вашої  душі!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032323
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2025
автор: Артур Дмитрович Курдіновський