ІІІ
У ніч січневу, в ніч сяйливу,
Лечу на круторогих санях
В зимову тишу мовчазливу
У ніжних сонних колиханнях.
Булані коні мчать стрілою,
Дзвіночки срібні тихо дзвонять,
Душа, захоплена собою,
Щаслива з мрій нових погоні.
Сріблистий місяць в злотним колі
Зірок на безконечнім, дальнім,
Пречистім розкидає полі
Веселки виблиски криштальні.
У ніч січневу, в ніч сяйливу,
У білих далей тишу лину,
В зимову тишу мовчазливу
У сніжних мрій і снів країну!
І бачу там я степ без краю,
Де пусто скрізь, лиш сніг біліє,
Де лід поверхні вод вкриває
І мар незнаних шерег мріє.
Хотів би линуть в даль бездонну,
В ту снігу пущу побілілу,
Душа де мовчазна і сонна
Вдихає тишу зледенілу.
Antoni Lange
Echa zimowe ІІІ
III
W noc księżycową, w noc styczniową,
Na wytoczonych pędzę saniach;
W ciszę zimową, bezechową,
W łagodnych, sennych kołysaniach.
Bułane konie mkną, jak strzała,
I srebne dzwonki cicho dzwonią,
Aż dusza świata zapomniała,
Szczęśliwa nowych mar pogonią.
Srebrzysty księżyc w złotem kole
Gwiazd na szerokie, bezgraniczne,
Niepokalane rzuca pole
Tęczowe błyski krystaliczne.
W noc księżycową, w noc styczniową,
W białych obszarów ciszę płynę,
W ciszę zimową, bezechową,
W śnieżystych mar i snów krainę!
I roję jakiś step bezmierny,
Gdzie niema nic, prócz bieli śniegu;
I gdzie lodowisk kształt misterny,
W nieznanych błyska widm szeregu.
I chciałbym płynąć tak bez końca,
W tę śniegów puszczę bieliźnianą,
Gdzie dusza senna i milcząca,
Ciszą oddycha nieprzerwaną.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2025
автор: Валерій Яковчук