ПРО БІЛОК, ПРО ВЕДМЕДИКА

БІЛКИ  УЛЯ  І  ГРИЗУЛЯ

Білки  Уля  і  Гризуля
Свої  дупла  поряд  мали.
Лісом  бігали,  мов  кулі,
Змалку  товаришували.

Грали  в  «Піжмурки»  й  у  «Лови»      
І  пісні  разом  співали.
Підросли,  пішли  до  школи,
В  ній  граматику  вивчали.

Цей  предмет  вела  лисиця.
Лось  вчив  білок  малювати  –
Небо,  сонечко,  суницю,
Травку,  дерево  і  хату.

З  дятлом  танцями  займались.
Жодну  мить  не  здармували.
Коли  досвіду  набрались,  
Мамі,  тату  станцювали.

Згодом  і  усім  звірятам
Показали  те,  що  вміють  –  
Станцювали  в  Лісу  свято
Танець  радості  й  надії.

ВЕДМЕДИК  КРИВОЛАП

Ведмедик  Криволапко
Веселу  вдачу  мав.
Мив  личко  він  і  лапки,  
Як  з  ліжечка  вставав.  

Тоді  робив    зарядку,
Вперед  біг  і  назад.
Як  втому  чув,  до  хатки  
Вертався    Криволап.  

Їв  м'ясо  він  з  горохом
І  теплий  пив  узвар.
А  потім  м'ячик  копав.
Вести  його  мав    дар.

Бив  у  ворота  голи
Воротарям-кротам.
-  У  секцію  з  футболу
Тебе  колись  віддам,  -  

Сказала  мати  сину.    
- Тренуйся,  виростай  .
Тіш  успіхом  родину,
Прослав  і  ліс,    і  край.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)