Часто трапляється у житті,
Ніби зненацька над прірвою,
Злісно штовхав, сильний буревій,
Вже губиш сльози за рідною,
Землею, краєм, бо ж на чужині.
Зникає ласка, віра в життя,
Та неповага чоловіка,
Гнітить надію, за майбуття,
Ти ще чекаєш - буде втіха,
Але і час, його не змінить.
Керівник цеха, вмів навчати,
Давно й на пенсії, не спинить,
Жаль, не спромігся цінувати,
Того хто поряд, день-ніч не спить,
Уколи робить, дає ліки.
Ніщо не миле, темні днини,
Сповивав смуток вечорами,
Коли ще й дощ, хмари- гардини,
Мов світ закрили й нема мами,
Очі без сліз, виплакані вже.
« Віддам за тебе… все» - о, слова,
Але з роками, немов будяк,
Старий колючий, а голова,
Жагуче вістря, що жалить так,
Красу забудеш і все земне.
Шукаєш вихід, як спасіння,
Мов те зерно, між бур’янів,
Сердечний біль, тіла тремтіння,
Важко позбутись, якби й хотів,
Але ж на ранок сонце ясне.
Часто трапляється у житті,
Терпець урвався, пишеш вірші,
Це ж, як пігулки, смак для душі,
Гіркі із солодом і терпкі,
Переживеш безнадії мить…
Папір і ручка, в творах секрет,
Тож вихід знайдеш, бо ти поет.
01.02. 2025 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032375
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2025
автор: Ніна Незламна