Зно́ву в ру́ки візьму́ гіта́ру
Так нена́че її́ обійму́
Так нена́че які́сь в не́ї ча́ри
У яких я пості́йно живу́ …
Набира́ю просте́нькі ако́рди
Па́льцям бо́лісно, вре́дна вона́
Де блука́в ти так до́вго, міло́рде
Не потрі́бною ви́дно була́
Так леге́нько по стру́нах вдаря́ю,
А вона́ на́че з бо́лем кричи́ть
Я на те́бе вже ча́су не ма́ю
Удає́ наче вто́млена спи́ть
Я буке́том старе́ньких мело́дій
На́че спро́бував мир досягти́,
А вона розкрича́лась, що зло́дій,
Вимага́ла нега́йно лягти́
Мо́же за́втра попро́бую зно́ву?
Мо́же з на́строєм буде вона́?
Розпочне́мо свою́ ми розмо́ву.
Вона ти́ха. Не бу́де гучна́.
Зно́ву в ру́ки візьму́ гіта́ру
Так нена́че її́ обійму́
Так нена́че які́сь в не́ї ча́ри
У яких я пості́йно живу́ …
[i]Музичне прочитання з допомогою ШІ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032396
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2025
автор: Дружня рука