Заголубіло небо, як льон у полі
Зйшло ясне сонечко поміж сніжних хмар.
Злетів голуб розправив крильця на волі
Купається у молочній річці ,як цар.
Стоїть у горах місяць наче дитина
Проводжає хмари у даль, як кораблі.
Під орелом сонечка сонячна днина
Біленький сніг блищить, як алмаз на землі.
Вийшов у білім кожусі місяць лютий
Зорить до білолицого, що у небокраю.
Лютий у вушанці , у валянки взутий...
Усміхається, і до нього моргає.
Місяць вдягнув золоті шати, корону
Милується, як зима весну стрічає.
Пробудивсь пролісок від першого дзвону
Закоханих, в цей зимовий день витає.
Дороги заметіль замела снігами
Потонули біленькі хатки в снігах.
Тріскучий морозець скрипить під ногами
Першу вісточку до вікна несе голуб птах.
Прокидайтесь люди від сну, скоро весна ...
Від сонечка розтануть сніги рікою.
Як прилетять лелеки до свого гнізда,
Заграє сонечко на струнах луною...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.02.2025
автор: Чайківчанка