Ні не завжди , а кожну мить…

Душею  тихою  іду
Вздовж  берега  в  ліску,
Шукаю  сплячих  рибаків
У  смутку  і  піску.
Ні  не  завжди  ,  а  кожну  мить,
У  величі  вітрил,
Вітрів  не  діючих  річок,
Крихких  льодистих  брил.
Заскочити  б  на  хвилю  знов,
Капризи  зберегти  б,
Для  дужок  нового  буття,
Часу  і  пустоти,
Де  тіням  ще  живих    істот  
Поміж    масних    ліврей,
Ще  буде  бажана  любов
Двостулкових  дверей

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032446
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2025
автор: bloodredthorn