Приснилася весни мелодія.
То, мабуть, так душі хотілось,
Щоб знов весняне сонце сходило
І зігрівати заходилось
Дерева, що дрижать від холоду,
Бруньки, коріння занімілі,
Душі хотілось, як замолоду,
Заповнить піснею пробіли.
В години хмурі і жорстокі
Вона завжди весну чекала,
Готова все терпіти, поки
Квітучі дні не наставали.
Дай Боже, знов весни діждатись,
Почути пісню світанкову
І солов'їної кантати
Зіркову чудо-постанову.
Душа жадає, як ніколи,
Зігрітись в сонячному колі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032458
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2025
автор: Рунельо Вахейко