Я б хотіла ніколи не знати війни,
Я б хотіла не знати і присмак утрати,
Я б хотіла заснути і бачити сни,
А не чути як будуть шахеди літати.
Я б хотіла не бачити слід від ракет,
А прокинутись тихим і радісним ранком.
Я б хотіла дивитись за рухом планет,
А не траурним рухом озброєних танків.
І, щоб потяг нас віз у щасливі міста,
А не з тих, звідки нам ДОВЕЛОСЯ втікати.
Щоб душа не лишалась настільки пуста,
Що від болю тупого захочеш волати.
Я б хотіла крізь темну завісу пітьми
Знов побачити світло надії нестримне.
Я б хотіла ніколи не знати війни,
І щоб небо над нами лишалося мирним.
06.02.2025
©Валерія Кропівна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032476
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2025
автор: Валерія Кропівна