Цілуєте котів-собак у спини
(точніше буде – у район хвоста)…
У той же час, образити людину –
Буденність непомітна і проста.
«Луї Віттони», «Брабуси», «Айфони» –
Міри́ло ваших пільг і переваг.
Ви хре́ститеся на церковні дзвони
Лише́ тому, що модно стало так.
Пускаючи брехливого туману
У очі людям щирим і простим,
Ви їх свідомо вводите в оману,
Щоб до кишень залізти поміж тим,
Останню вигрібаючи надію.
Розпещеним, того вам не збагнуть,
Як відбирають у людини мрію
Такі, як ви. Однак не в тому суть.
Не варто передчасно вам радіти.
Жируйте, якщо змога жирувать,
Але затямте: будуть ваші діти
Заради Бога милості прохать.
Бо по́ки своїх кі́шок цілували
Та нюхали собачок під хвостом,
То виховний процес дітей про…спали –
Упевнений у цьому на всі сто!
Лютий 2025 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032489
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2025
автор: Олександр БУЙ