Боже, Ти знаєш, що так хвилює,
Одному Тобі душу відкрию.
Серце у пітьмі довго мандрує,
Душу сльозами я не відмию.
Дай же терпіння, мудрість та силу,
Дай вічну любов, що дає крила,
Щоб у темні дні я її не згубив,
Щоб добро творив і людей любив.
Від Тебе життя залежить моє,
Ти ведеш мене крізь радість і смуток,
Даєш мені з надії прибуток,
Я в Тобі знайду спасіння своє.
Я не прагну знайти те, що згубив,
Буду берегти, чим Ти наділив.
Лиш в Тебе, мій Бог, велика сила,
Для мене Ти Світ для душі й тіла.
Подякую я так, як умію.
Без Тебе серце в пітьмі мандрує,
Ти веди мене, даруй надію,
Щоб з життя пішло те, що хвилює.
Амінь.
Мирослав Манюк
07.02.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032557
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.02.2025
автор: Мирослав Манюк