Збігають роки, ніби хвилі
із рік високих берегів…
Були малим онукам – милі…
з роками – берег – обмілів…
Не переймаймося, бабус
на те воно – таке Життя,
були і ми в його спокусі…
Чекали й нас, до забуття...
Та відчуваємо лиш зараз,
в Душі провини почуття…
Незрозуміла серцю кара…
Своїм онукам – співчуття…
08.02.25р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2025
автор: ВАЛЕНТИНАV