Ти такий же, як вони

Ти  такий  же,  як  вони,
Ти  такий  же,  як  усі.
Я  не  знала  ще  тебе,
А  тепер  уже  лиш  -  ні.

Я  не  хочу  вже  тебе
Більше  бачити  і  чуть,
Тож  дарма  усе  оце,
Ти  про  мене  вже  забудь.

Мов  метелик  я  лечу
На  сліпу  свою  я  смерть
І  до  тебе  я  біжу.
Де  знайти  тебе  лиш?  Де?!

Усміхнися  ти  мені
На  секундочку,  на  мить.
Та  тепер  ти  вже  німий,
Вже  тепер  ти  не  такий,

Як  недавно  ти  ще  був.
І  любила  я  тебе
Лиш  миттєвую  весну.
Не  забула  я  іще.

В  твої  очі  подивлюсь:
Де  та  щирість  поділась?
Де  поділася  любов?
Чому  мій  бутон  зів'яв?

І  розквітнути  не  встиг.
Бо  його  ти  підкосив.
Та  скажи  лиш,  як  ти  міг?
Ти  холодний  вже  наскрізь.

Твої  очі  крижані,
Морозні  твої  вуста,
І  слова  давно  не  ті,
Що  колись  хотіла  я.

Все  як  тільки  ти  хотів,
Все  як  тільки  ти  бажав.
Та  невже  не  зрозумів?
Ти  моє  серденько  вкрав!

Ти  забудь  мене,
Викинь  з  голови.
Мабуть,  сто  разів
Чув  від  мене  ти.

Я  тебе  щиро  люблю.
Ти  мене,  нажаль,  лиш  -  ні...
Своє  серце  розіб'ю,
Ти  -  мене  чіпать  не  смій.

І  кому  воно  потрібне?
Його  скалки  розгублю.
Тільки  ти  у  цьому  винен.
Хоч  іще  тебе  люблю...

10  лютого  2011  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032635
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.02.2025
автор: Maggie Bee