Люблю людей із добрими очима.
І не важливо, скільки літ і зим
Стоїть у них сьогодні за плечима…
Чи статки мають, дружбу водять з ким…
Без дотику повчань і звинувачень
вони пожурять… В погляді однім
Читаю світ найголовніших значень
і прагну віднайти себе у нім.
Таким очам відкриєш душу-скриню
Без остраху щось втратити своє.
І відшукаєш в них оту святиню,
що суть життя щасливого дає.
Нічим та святість зору незборима…
І навіть в горі, в пекла на краю…
Люблю людей із добрими очима,
Бо поряд них добрішою стаю.
Ілюстрація - з мережі інтернет
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032665
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2025
автор: Наталія Погребняк