У світ цей ми приходимо одні
(Якщо, звичайно раптом, ми не з двійні...).
І, хоч які партнери в нас надійні,
Не факт, що з ними будемо всі дні.
Нам Долю написали Небеса
(Хай навіть ми гадаємо інакше),
Життя доводить Божу волю завше.
Не допоможе розум чи краса...
Людина припускати може лиш,
Господь все розташовує як треба.
Нагальна в тебе в чомусь є потреба,
А Небо каже:"Думку цю облиш."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032709
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2025
автор: Патара