Болить...
Коли в душу з хандрою осінньою.
Болить...
Коли досвід ламає зсере́дини.
Болить...
Від брехні з виду зовсім невинної.
Болить...
Коли в'януть, мов квіти, взаємини.
Болить...
Коли зрада принишкла за спи́ною.
Болить...
Коли слово у серці, мов тріщина.
Болить...
Коли враз без вини стаєш винною.
Болить...
Коли постріл контрольний — найближчими.
Болить...
Коли щастя удвох лиш наснилося.
Болить...
Коли рани душевні не гояться.
Болить...
Коли врешті прозріння відкрилося.
Болить...
Коли взутими в храм душі ломляться.
Болить...
Коли віра стебельцем ламається.
Болить...
Коли вже не потрібні нам доводи.
Болить...
Коли в очі байдужість вдивляється.
Болить...
Коли в пам'ять прицільно б'ють спогади.
Болить...
Коли в завтрашнє втрачена впевненість.
Болить...
Коли підлість змією пригрілася.
Болить...
Коли повна на двох відокремленість.
Болить...
Коли "ми" — за дверима лишилося.
Болить...
Коли сутність близьких — прохолодою.
Болить...
Коли дурість всі плани спустошує.
Болить...
Коли медом солодким — отрутою.
Болить...
Коли в серце ніхто не запрошує.
Болить...
Коли душать образи непрощені.
Болить...
Коли ранки з гіркими цілунками.
Болить...
Коли мрії, мов рани розтрощені.
Болить...
Все, що просто здавалось стосунками.
© Тетяна Купрій, 2024.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032745
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2025
автор: Тетяна Купрій - Кримчук