Маленька фея торкнулась олівця —
І полились чарівні візерунки,
А з-під руки художника-творця
З'явилися небачені малюнки.
Вони лікують душу, ваблять світ
Своєю простотою неземною.
Вони, немов весняний ніжний цвіт,
Живуть у барвах, світлі і спокою.
Вони, мов подих вічності межі,
Як перший промінь після одкровення.
У кожній лінії — тепло душі,
У кольорах — вся магія натхнення.
І кожен штрих — то казка наяву,
Де оживають мрії кольорові,
Де світло феї ллється у весну
І творить знову Всесвіт веселковий.
Барвистий світ живе на полотні,
Де сонце сяє ніжно і грайливо,
Бажання вітер шепче уві сні,
Й душа летить у щастя легкокриле.
Торкнись очима — воскресає світ,
Де мрії тануть в ніжних переливах,
Де кольори несуть у диво-мить,
Де в серці розквітає справжня сила.
09.02.2025 р.
Світлина з мережі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032761
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2025
автор: Svetoviya