-- Позич мені, дідусю, десять гривень.
Борг тобі я зпенсії віддам.
-- Та до твоєї пенсії, онучку, я повинен
Прожити стільки, що й не снилось нам.
-- Живи, дідусю, скільки твоя змога
Дозволить тобі жити на землі.
Якщо ж тобі потрібна допомога,
Ти можеш в цім довіритись мені.
Стосовно ж пенсії -- я розумію й сам:
Її, моєї, ти не дІждешся, дідусю.
Я ж не з своєї пенсії тобі свій борг віддам,
А борг віддам я з пенсії... бабусі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032772
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2025
автор: Микола Холодов