Миті

Берег  і  Море.  Вода    крізь  пальці  
Змиває  бруду  нашарування
Років  минулих  аж  по  зап’ястя
І  чайок  сивих  воркотування
В  думках  злітаю  у  тепле  літо
Тремтливий  дотик    аж  до  світання
Не  повернути,  не  пережити
Назад  нікому  нема  вертання.
Б’є  хвиля  берег,  та  тільки  в  мріях,
А  я  під  хвилю  лечу  мов  панна,
Закрию  очі,  впаду  в  обійми,
Накриють  бризки  морські  туманом.
Ну  що  є  краще,  хіба  що  роки,
Вони  невпинні  й  безповоротні.
І  мить,  що  стала    в  житті  уроком...
Цінуйте  миті  ,  що  йдуть  в  безодню.́́
2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032799
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2025
автор: Neteka