Дні, вони мов близнюки,
біжать, спішать,і все по колу,
летять кудись мої роки,
з життя знімають нові сколи.
Завжди хотілось дочекатися весни,
а там вже осінь, знов, не за горами,
боїться молодість, як чорної чуми,
приходу старості, немічної драми.
Здається,ще недавно був дитям,
і так хотілось вже дорослим бути,
може так над нами насміхається життя,
що не дано роки назад вернути.
Ціную те, раніше, що не помічав,
і хочу те, чого раніш не прагнуло хотіння,
дорослий вік давно для мене вже настав,
а я в дитинство хочу, у його сумління...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032809
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2025
автор: Межа реальності